Репетитори

В епоху інформаційного перевантаження особливо затребуваною є жанр анотації, який ставить за мету ознайомити читача зі змістом наукової роботи, статті чи книги. Анотація – це лаконічна характеристика анотованої статті, документа чи наукової праці. У ній подається зміст, тематика, основні положення наукової праці без надмірної деталізації. Дуже часто анотація є орієнтиром для того, хто обирає для себе джерела для читання чи аналізу. Оскільки анотація має інформативне призначення, висвітлює основні положення, без деталізації, то вона доступна багатьом і, безумовно, є необхідною для економії часових ресурсів багатьох читачів та аналітиків. У структурі анотації слід враховувати: Правильне оформлення заголовку наукової роботи, запису ініціалів автора та коректне скорочення слів. Зміст і тематику твору чи статті. Конкретизацію й точність передачі змісту статті. Мету й проблематику наукової роботи. Обсяг, який не повинен перевищувати 1000 символів. Навчайся ...
Читати далі

Що таке лексична помилка Лексична помилка – це вживання слова у значенні йому невластивому, тавтологія (повтор однакових або спільнокореневих слів), багатослів’я, кальки з інших мов (зокрема, з російської), плеоназм (дублювання значення в двох словах), некоректне вживання слів, фразеологізмів, а також вживання слів не адекватних зображуваній епосі. Основні лексичні помилки у власному висловлюванні Найрозповсюдженішою лексичною помилкою у власному висловлюванні є тавтологія (повтор однакових або спільнокореневих слів, речень і навіть абзаців, що менше характерно для учнівського твору – різновиду власного висловлювання). Повторюються слова в одному або сусідніх реченнях. Наприклад: Школярі посадили дерева на шкільному подвір’ї. Знайди кращого репетитора з української мови Обери викладача, щоб підготуватися до тестів Шукати репетитора Повторюються в шкільних творах найчастіше: 1) іменники, що називають особу, про яку йдеться в реченні. Наприклад: «У повісті...
Читати далі

Слова іншомовного походження прийшли в українську з інших мов. Часто їх можна ідентифікувати за звучанням і написанням. Значення й звучання іншомовних слів Слова, запозичені з інших мов, іноді легко вирізнити, якщо знати деякі особливості кожної мови. Слова, які прийшли в українську з французької, до прикладу, мають наголос на останньому складі. Так само, як і в «материнській» мові. Вони стосуються одягу, військової справи, суспільно-політичного життя, будівництва, архітектури, побуту, мистецтва й літератури: кашне, капюшон, фронт, флот, аташе, інтрига, авеню, бульвар, амплуа, антракт, рояль. Слова, які прийшли в українську з тюркської, графічно й орфографічно можна виділити за повторенням букви «а»: сарай, баклажан. Слова, які українська запозичила в німецької містять кілька приголосних підряд, а також звукосполучення «шт» на початку слова та «ей», «ай» після приголосного. Це слова з торгівлі, мистецтва, побуту, техніки й військової справи: бакенбарди, портвейн, штаб, шта...
Читати далі

Що таке діалог? Діалог – це форма мовлення між двома особами, що за ситуативно-композиційною формою складається із реплік (до них належать запитання та відповіді мовців). Учасники діалогу – мовець та слухач, які в ході розмови постійно міняються ролями, їхні висловлювання йменуються репліками. Діалог має дві форми вираження – усну та письмову. Залежно від сфер використання діалог може бути  побутовий, художній, навчальний та діловий. Існують два варіанти оформлення діалогів. Відповідно до цього, розділові знаки будуть дещо відрізнятися. Знайди кращого репетитора з української мови Обери викладача, щоб підготуватися до тестів Шукати репетитора Кожна репліка учасника діалогу починається з нового рядка (абзацу) і без лапок, її оформлювати варто з допомогою тире, усі інші розділові знаки ставимо за правилами прямої мови. Наприклад: –  Михайле, дай мені, будь ласка, зошит з української мови: я пропустила учорашнє завдання, хочу переписати матеріал. –  Т...
Читати далі

Як писати складні слова українською В українській мові складні слова пишуться разом і через дефіс. Осібно стоять сполуки слів (не плутати зі словосполученням!), що пишуться окремо. Наприклад, мова йде про іменники, з частинами пів-, напів- (пів року, пів ящика), які вже не пишуться разом згідно з новою редакцією «Українського правопису», а також про деякі прислівникові сполуки (до ладу, з роду в рід). Під складними словами розуміємо іменники й прикметники, які складаються з двох основ або мають першу частину на зразок: авіа-, бета-, пів-, старо- та ін. Також до складних слів належать прислівники та службові частини мови, які пишуться разом, через дефіс й окремо (сполуки слів). Велика кількість складних слів пишеться разом. Знайди кращого викладача з Репетиторами Українами Обери репетитора, щоб вивчити мову Шукати репетитора На позначення самостійних частин мови разом пишуться такі слова: Разом пишуться складні іменники Разом пишуться складні прикметники...
Читати далі

Усі листи можна поділити на три групи: особисті, напівофіційні, ділові. Особисті листи пишуться близьким людям: друзям, рідним, а також знайомим. Напівофіційними ми листуємося з різними організаціями з приводу тих питань, які стосуються нас. Ділові листи складаються, коли треба написати в організацію з приводу кількох питань (ці питання повинні бути між собою пов’язані). Розглянемо основні правила написання листів кожної групи. Особисті листи Спочатку ми маємо привітатися. Формули привітання: «Привіт!», «Добрий день!», «Здрастуй!», «Здрастуйте!». Якщо ви якийсь час не відповідали на лист, потрібно вибачитися й пояснити, що послугувало причиною затримки відповіді. Особисті листи треба писати якомога більш щиро. Ділитися своїми новинами, переживаннями, не забуваючи при цьому запитувати адресата про його буття. Якщо в минулому листі були поставлені питання до вас, на них треба обов’язково відповісти. Додайте емоцій, жартів, цитат відомих людей – це зробить ва...
Читати далі

Які є частини мови? В українській мові існує десять частин мови: шість самостійних або повнозначних, три службових і вигук, який стоїть окремо. Самостійні частини мови – це іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник. Службові частини мови – це прийменник, сполучник, частка. Вигук – не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови. Частини мови: таблиця № з/п Назва частини мови Визначення Морфологічні ознаки Синтаксична роль Приклади 1 Іменник Самостійна частина мови, яка називає предмет, особу, явище. І відповідає на питання хто? що? Має рід, змінюється за відмінками й числами. У реченні виступає будь-яким членом речення, але найчастіше – підметом і додатком. Стіл (предмет), інженер (особа), вітер (явище). 2 Прикметник Самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета. І відповідає на питання який? (яка? яке? які?), чий (чия? чиє? чиї?). ...
Читати далі

Про види обставин за значенням, способи їх вираження та роль у мовленні ПРИГАДАЙМО. Що таке прислівник? Які є розряди прислівників за значенням? Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, причину, мету, умову дії, а також на її спосіб або інтенсивність. У ролі обставини вживаємо здебільшого прислівники, діє-прислівники та іменники в непрямих відмінках. НАПРИКЛАД: Сиджу на березі ріки, дивлюсь вогким навколо зором (В. Сосюра). Інколи обставини можуть виражатися неозначеною формою вираження дієслова (інфінітивом), а також фразеологічним зво ротом. НАПРИКЛАД: ВИДИ ОБСТАВИН ЗА ЗНАЧЕННЯМ  Вид  Що означає  Питання, на які відповідає  Приклади  Способу дії  Спосід здійснення дії, вияву ознаки  як? яким способом? Сидять поруч.  Міри і ступеня   Інтенсивність дії чи ознаки, міру їх вияву  якою мірою? чи часто? скільки разів? наскільки Постукав тричі.  Місця  Місце дії, напрям руху  де? куди? звідки? Стомився в дороз...
Читати далі

Про те, які додатки є прямими, а які – непрямими, та форми їх вираження ПРИГАДАЙМО. Який відмінок називають прямим, а які – непрямими? Додаток – це другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або щодо якого ця дія відбувається. Додатки відповідають на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? Додаток виражено найчастіше іменником, займенником або іншою частиною мови в значенні іменника. НАПРИКЛАД: 1. З усіх-усюд мені Вітчизну видно (В. Сингаївський). 2. Три явори посадила сестра при дорозі (Т. Шевченко). 3. Сміливого і куля не бере (Нар. творчість). Зверніть увагу! Знайди кращого викладача з Репетиторами Українами Обери репетитора, щоб вивчити мову Шукати репетитора Додаток може бути виражений неозначеною формою дієслова (інфінітивом). НАПРИКЛАД: 1. Я так люблю (що?) сняти (О. Довженко) 2. А дай (що?) жити серцем жити і людей любити (Т. Шевченко). Додатки, крім тих, що виражаютьс...
Читати далі

Про те, що таке прикладка, як її визначити та правильно написати Прочитайте речення. Поміркуйте, на які питання відповідають виділені слова, що вони означають, якою частиною мови виражені. Чи можна вважати їх означеннями? Чому? 1. Село Троянівка гніздиться в долині (Г. Тютюнник). 2. Сторож-дід змете з порога сніг і слід твоїх чобіт (А. Малишко) . 3. Краплинами блищать вологі очі підлітка-дівчати (М. Рильський) Різновидом означення є прикладка. Прикладка вказує на ознаку предмета і водночас дає йому іншу назву. Прикладка виражається іменником і може бути як загальною, так і власною назвою. НАПРИКЛАД: 1. Під’їхали до зуинки «Площа Шевченка» 2. Місяць освітив Світязь озеро. 3. Трава звіробій має лікувальні властивості. З двох іменників – власної назви і загальної назви – прикладкою є а) загальна назва якщо власна назва – це ім’я людини. НА-ПРИКЛАД: учениця Ковальчук, академі к Борис Патон; б) власна назва, якщо це назва неістот (річок, міст, газет тощо) або кличка тварини. Н...
Читати далі