Що таке діалог та як його оформити

Що таке діалог?

Діалог – це форма мовлення між двома особами, що за ситуативно-композиційною формою складається із реплік (до них належать запитання та відповіді мовців). Учасники діалогу – мовець та слухач, які в ході розмови постійно міняються ролями, їхні висловлювання йменуються репліками.

Діалог має дві форми вираження – усну та письмову. Залежно від сфер використання діалог може бути  побутовий, художній, навчальний та діловий.

Існують два варіанти оформлення діалогів. Відповідно до цього, розділові знаки будуть дещо відрізнятися.

1. Кожна репліка учасника діалогу починається з нового рядка (абзацу) і без лапок, її оформлювати варто з допомогою тире, усі інші розділові знаки ставимо за правилами прямої мови.

Наприклад:

–  Михайле, дай мені, будь ласка, зошит з української мови: я пропустила учорашнє завдання, хочу переписати матеріал.

–  Тетяно, я тобі не можу дати його із собою, можеш лише сфотографувати й перепишеш потім удома.

– Гаразд!

Примітка про розділові знаки в прямій та непрямій мовах.

• Якщо після репліки в діалозі є слова автора, то ми їх пишемо з малої літери й перед ними ставимо обов’язково кому й тире або лише тире, якщо перед цим був інший розділовий знак (знак питання, знак оклику чи три крапки).

Наприклад:

–  Михайле, дай мені, будь ласка, зошит з української мови: я пропустила учорашнє завдання, хочу переписати матеріал.

–  Я тобі не можу дати його із собою, можеш лише сфотографувати й перепишеш потім удома, – зауважив учень.

• Коли ж слова автора стоять перед реплікою одного з учасників діалогічного мовлення, то за правилами прямої мови, ми ставимо двокрапку.

Приклад:

Тетяна звернулася до однокласника:

– Михайле, дай мені, будь ласка, зошит з української мови: я пропустила учорашнє завдання, хочу переписати матеріал.

– Тетяно, я тобі не можу дати його із собою, можеш лише сфотографувати й перепишеш потім удома.

– Гаразд!

2. Переказані кимось діалоги оформлюємо наступним чином: першу репліку подаємо з абзацу й перед нею ставимо тире, самі репліки подаємо в лапках, перед авторськими словами обов’язково ставимо тире, а після слів автора – двокрапку.

– Страх, розказує, яке діялось: народу, каже, як на війні, сила-силенна… а кінні наступають, душать. «Розходьтесь! – гукають. А ті: «Не підемо, давай нам наше… ми за правду» (М.Коцюбинський).

Примітка.

Якщо в діалозі, що подається в один рядок, після репліки одного з учасників ідуть слова автора, то перед наступною реплікою іншого учасника тире не ставимо:

«Простіть мені; чого нам сваритись?» – каже вона, аж плаче. «Про мене, – кажу. – Якби мене ніхто не зачіпав, я б довіку нікого й пальцем не зачепила» (І.Нечуй-Левицький).

Діалог vs монолог: у чому різниця?

Діалог має двосторонній характер. Важливим у діалозі є зворотній зв’язок, коли слухач перепитує, уточнює, доповнює мовця. Діалог передбачає обмін думками між двома його учасниками, котрі орієнтують мовленнєву діяльність одне на одного.

Монолог – це мовлення однієї людини (ведеться від першої особи), що не передбачає зворотнього зв’язку. До монологу відносяться – розповідь однієї людини, опис предмета, розмірковування наодинці. Монолог будується на самовиражені лише одного учасника.

Види Діало

Діалог-обмін думками  чи враженнями передбачає активну розмову двох людей, які висловлюють свої думки з приводу певних явищ, подій чи об’єктів. Мовець та слухач перебувають у безпосередньому мовленнєвому контакті, обмінюючись судженнями, аргументують свою позицію, підтримуючи чи спростовують точку зору партнера. Таким діалогом послуговуються друзі, колеги чи близькі люди.

Наприклад:

– Тобі сподобався пейзаж Івана Труша?

– Звичайно, він такий оригінальний. Поєднання кольорів дуже гармонійне.

– Погоджуюся, я теж у захваті від творчої манери художника. Він дуже талановитий.

–  Я теж так думаю.

Діалог-розпитування складається із ряду реплік-запитань ініціативного учасника й відповідей іншого. Розмова може базуватися на односторонніх та двосторонніх питаннях та відповідях.  Такий тип діалогу найчастіше трапляється між лікарем та пацієнтом, вчителем та учнем, батьками та дітьми, бібліотекарем та читачем та ін.

• — Вас цікавить бібліотека?

• — Так?

• — А ви маєте вдома свої книги?

• — Дещо є…

• — Приємного читання Вам.

• — Дякую.

Діалог-домовленість ґрунтується на спільному рішенні співрозмовників. Учасники діалогу узгоджують плани, досягають взаєморозуміння шляхом коригування власних намірів. Найчастіше такий вид діалогу трапляється між друзями, учнями, студентами чи колегами.

Наприклад:

• — Ти підеш сьогодні на виставку картин Клода Моне?

• — Так, а ти?

• — Планую, та ще не знаю з ким піду.

• — А ходімо разом.

• — Чудова ідея. Залюбки!

Діалог-обговорення (дискусія) вирізняється спонтанністю та полемічністю. Співрозмовники обговорюють конкретну тему й у ході спілкування приймають конкретне рішення й доходять до висновкових положень.

Приклад:

Учительна на уроці звернулася до учня:

• — Правопис слів з “пів” слід писати разом, окремо або через дефіс. Ти неправильно написав у зошиті.

• — Це, не так!  Є лише два варіанти написання: разом та окремо. Це мені мій репетитор пояснив.

• — Але ж я вже  пояснила так, як ти чув.  Вивчи ті правила, вони є в підручнику, це точно правильно. Це за старим правописом правила.

• — А як же бути з тими знаннями, що я отримав від репетитора?

• — Це тобі знадобиться до іспиту 2025 року, тоді всі завдання будуть за новим зразком написання слів.

• — То, виходить, що Ви нам пояснювали правила за старим зразком, а репетитор – за новим.

• — Так.

• — Зрозуміло!
•  За сферами використання виокремлюють наступні різновиди діалогів:

Розмовний, побутовий – метою такого діалогу є невимушене спілкування у повсякденному житті.

Діловий – розмова людей в офіційно-діловому стилі. У такій розмові важливим є урочистість, піднесеність, вживання слів-кліше.

Навчальний діалог передбачає спілкування учителя з учнем, учнів між собою з конкретної теми, що стосується безпосередньо навчального процесу.

Художній діалог притаманний здебільшого героям творів. Передбачається, що персонажі розмовлятимуть літературною мовою, зрідка із домішками суржику. Репліки учасників повинні бути емоційно-забарвлені,  мати образну лексику, тропи. 

Як скласти діалог з української мови

Щоб скласти діалог з української мови, потрібно дотримуватися наступних правил:

1. Найперше варто визначитися із темою та проблемою. Варто обрати актуальну й цікаву тему. На цьому етапі визначтеся також із видом діалогу, обміркуйте, про що Ви хочете написати.
2. Напишіть план. Продумайте, яким буде його вигляд (початок, основна інформація та кінець). Обміркуйте, яким мають бути думки учасників діалогу, що вони доводять чи спростовують?
3. Структуруйте написане, дотримуйтеся логічних пояснень, висловлювань. Уживайте слова ввічливості, вставні слова.
4. Урізноманітніть висловлювання, продумайте формулювання реплік. Аргументи повинні бути переконливими, вичерпними, структурованими, мають відповідати темі. Визначтеся із форматом побудови діалогу, відповідно до цього, зважайте на розділові знаки. Якщо в діалозі є аргументи одного з учасників, то найпереконливіший з них запишіть у кінці дискусії.
5. Запишіть кінцевий варіант, дотримуючись мовних норм, зважайте на орфограми та пунктограми. Не забувайте оформлювати кожну з реплік учасників діалогу окремо з абзацу.