Про узгоджені та неузгоджені означення, способи їх вираження та роль у мовленні
Означення – це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Означення залежить від члена речення, вираженого іменником, і найчастіше виражається прикметником, дієприкметником, займенником, рідше – іншими частинами мови. НАПРИКЛАД: 1. Осінній сад ще яблучка глядить (Л. Кос тенко). 2. Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Сосюра).
Означення, виражене одним словом, називають непоширеним, а виражене дієприкметниковим чи прикметниковим воротом, – поширеним.
Знайди кращого репетитора з української мови
Обери викладача, щоб підготуватися до тестів
Шукати репетитора
Узгоджені означення узгоджуємо з означуваним словом у роді, числі, відмінку. При цьому форма означуваного слова веде до зміни форми означення. Узгоджені означення виражаємо прикметниками, дієприкметниками, числівниками, займенниками. НАПРИКЛАД: 1. Твоя цілюща, хлібе,...
Читати далі
Репетитори
Порядок слів у реченні. Логічний наголос
Про прямий та непрямий порядок слів у реченні та способи їх смислового виділення
В українській мові порядок слів у реченні вважають вільним, тобто за тим чи іншим членом речення не існує суворо закріпленого місця. Розрізняють два типи порядку слів у реченні: прямий і непрямий.
Прямий порядок слів вважають нейтральним, він є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів мовлення. НАПРИКЛАД: 1. Пилип Орлик вирушає в Європу для переговорів з керівниками великих держав (М. Слабошпицький). 2. А сон пливе у тихі верболози (І. Шарапов).
У разі непрямого порядку слів (інверсії) основний зміст речення зберігається, але з’являються додаткові смислові відтінки, посилюється виразність слів. Непрямий порядок слів використовується в художньому та розмовному стилях для виділення змістової значущості тих чи інших слів у реченні або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення. НАПРИКЛАД: По воді-бистрині ніжно-синій день хмарки золоті розіслав (М. Шпак). 2. А земля моя щас...
Читати далі
Читати далі
Тире між підметом і присудком
Про те, коли між підметом і присудком тире ставиться обов’язково, а коли – за бажанням автора
Між групою підмета і групою присудка на місці пропущеної дієслівної зв’язки може ставитися тире. НАПРИКЛАД: Музика – це краса, що гріє й підносить серця (М. Рильський).
Знайди кращого репетитора з української мови
Обери викладача, щоб підготуватися до тестів
Шукати репетитора
Відсутність дієслова-зв’язки у вимові позначається паузою. НАПРИКЛАД: Я – [пауза] громадянин України.
Тире ставимо обов'язково
Тире не ставимо
(або ставимо лише при логічно наголошеному підметі, за наявності паузи між підметом і присудком)
Якщо підмет і присудок виражені іменниками в називному відмінку:
Бджола - відома трудівниця... (А. Пашківський)
Якщо підмет виражений особовим займенником:
Ми українці.
Ми - українці!
Якщо підмет і присудок виражені неозначеною формою:
Правдою дружити - щастя заслужити (Нар. творчість).
Якщо підмет виражений словами це, то:
Це мій буди...
Читати далі
Читати далі
Узгодження головних членів речення
Про те, у якій формі вживають присудок при однорідних підметах та підметах, виражених сполученням слів
Зв’язок підмета і присудка має деякі особливості. При однорідних підметах, які з’єднані єднальними спо лучниками або без них, дієслово-присудок, що стоїть після підметів, уживається у множині (в однині він буває лише в поетичних текстах), а дієслово-присудок, що стоїть перед підметом, може мати як форму однини, так і форму множини ПОРІВНЯЙМО:
Присудок після підметів
Присудок перед підметами
Ялина і дуб росли на галявині.
На галявині росла ялина і дуб.На галявині росли ялина і дуб.
Але при однорідних підметах, з’єднаних розділовими або протиставними сполучниками, присудок завжди має форму однини. НАПРИКЛАД: Над дорогою попадалася вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).
Знайди кращого викладача з Репетиторами Українами
Обери репетитора, щоб вивчити мову
Шукати репетитора
При підметі, вираженому сполученням кількісного або збірног...
Читати далі
Читати далі
Присудок
Присудок – головний член двоскладного речення, який означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він є? що він є? НАПРИКЛАД: Тихі сосни до ранку шумлять, мою тугу виказують вітру (Г. Чубач).
Підмет і присудок залежні один від одного. При цьому присудок є основним носієм граматичного значення всього речення.
За будовою присудки бувають прості й складені.
Простий присудок виражається особовим дієсловом у формі дійсного, умовного чи наказового способу, а також неозначеною формою дієслова. НАПРИКЛАД: 1. Хай любов’ю нашою святиться чарівна криничка-крижаниця (П. Перебийніс). 2. Б’є осінь в бубон золотий холодними вітрами (В. Сосюра).
Присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу або фразеологізмом, також є простим. НАПРИКЛАД: А тепер будемо вечеряти всі разом (В. Собко). У цьому реченні присудок будемо вечеряти – простий, означає те саме, що й вечерятимемо.
Скл...
Читати далі
Читати далі
Підмет
Підмет – головний член двоскладного речення, який означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, стан чи ознака, виражена присудком. Підмет відповідає на питання хто? що?
За способом вираження підмети поділяють на прості й складені.
Простий підмет виражають одним словом (іменником, підмет займенником, неозначеною формою дієслова чи словами інших частин мови в значенні іменника).
Знайди кращого репетитора з української мови
Обери викладача, щоб підготуватися до тестів
Шукати репетитора
НАПРИКЛАД: 1. Пливли ми ввечері лиманом (Л. Костенко). 2. Там лишилися її рідні (Ю. Збанацький). 3. На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник). 4. Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар).
Іноді підмет виражаємо неозначеною формою дієслова (інфінітивом), до якої не можна поставити питання хто? що? У таких реченнях підмет визначаємо за змістом. НАПРИКЛАД: Жити – це значить дихати, це значить діяти (Ж.-Ж. Руссо).
Склад...
Читати далі
Читати далі
Речення
Про те, чим речення відрізняються від словосполучень, види речень за будовою, метою висловлювання та емоційним забарвленням
Основною синтаксичною одиницею є речення. Лише воно здатне повною мірою задовольнити різноманітні потреби людського спілкування. За допомогою речення формуємо, виражаємо й повідомляємо думку.
Речення – це одне або декілька слів, якими виражаємо відносно закінчену думку. НАПРИКЛАД: 1. А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім (Л. Костенко). 2. Шерех. Шелест. Шепіт диких трав. Диких коней у тумані слід розтанув (Л. Галіцина).
Слова в реченні пов’язуємо за змістом і граматично Граматичний зв’язок здійснюємо за допомогою закінчень і службових слів. В усному мовленні на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація
На письмі в кінці речення ставимо крапку, знак питання, знак оклику або крапки.
Знайди кращого викладача з Репетиторами Українами
Обери репетитора, щоб вивчити мову
Шукати репетитора
Специфічними ознаками речення, ...
Читати далі
Читати далі
Словосполучення
Про будову словосполучень та їхні види за способами вираження головного слова
Словосполучення – це синтаксична одиниця, яка утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, одне з яких – головне, а інше – залежне. Головним у словосполученні є слово, від якого ставимо питання, залежним – яке відповідає на поставлене питання. Залежне слово уточнює й поширює значення головного. НАПРИКЛАД:
Схематично будову цього словосполучення можна показати так:
Слова в словосполученні поєднуємо за змістом і гра матично або тільки за змістом. Граматичний зв’язок здійснюємо за допомогою закінчень (весела пісня, книжкова поличка) або закінчень і прийменників (потрапив під зливу, квіти на пам’ять)
Знайди кращого репетитора з української мови
Обери викладача, щоб підготуватися до тестів
Шукати репетитора
Не є словосполученнями:
сполучення підмета з присудком;
сполучення іменника або займенника з прийменником: перед школою, наді мною, під деревом однорідні члени ...
Читати далі
Читати далі