Репетиторы

Про види обставин за значенням, способи їх вираження та роль у мовленні ПРИГАДАЙМО. Що таке прислівник? Які є розряди прислівників за значенням? Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, причину, мету, умову дії, а також на її спосіб або інтенсивність. У ролі обставини вживаємо здебільшого прислівники, діє-прислівники та іменники в непрямих відмінках. НАПРИКЛАД: Сиджу на березі ріки, дивлюсь вогким навколо зором (В. Сосюра). Інколи обставини можуть виражатися неозначеною формою вираження дієслова (інфінітивом), а також фразеологічним зво ротом. НАПРИКЛАД: ВИДИ ОБСТАВИН ЗА ЗНАЧЕННЯМ  Вид  Що означає  Питання, на які відповідає  Приклади  Способу дії  Спосід здійснення дії, вияву ознаки  як? яким способом? Сидять поруч.  Міри і ступеня   Інтенсивність дії чи ознаки, міру їх вияву  якою мірою? чи часто? скільки разів? наскільки Постукав тричі.  Місця  Місце дії, напрям руху  де? куди? звідки? Стомився в дороз...
Читать далее

Про те, які додатки є прямими, а які – непрямими, та форми їх вираження ПРИГАДАЙМО. Який відмінок називають прямим, а які – непрямими? Додаток – це другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або щодо якого ця дія відбувається. Додатки відповідають на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? Додаток виражено найчастіше іменником, займенником або іншою частиною мови в значенні іменника. НАПРИКЛАД: 1. З усіх-усюд мені Вітчизну видно (В. Сингаївський). 2. Три явори посадила сестра при дорозі (Т. Шевченко). 3. Сміливого і куля не бере (Нар. творчість). Зверніть увагу! Знайди кращого викладача з Репетиторами Українами Обери репетитора, щоб вивчити мову Шукати репетитора Додаток може бути виражений неозначеною формою дієслова (інфінітивом). НАПРИКЛАД: 1. Я так люблю (що?) сняти (О. Довженко) 2. А дай (що?) жити серцем жити і людей любити (Т. Шевченко). Додатки, крім тих, що виражаються ...
Читать далее

Про те, що таке прикладка, як її визначити та правильно написати Прочитайте речення. Поміркуйте, на які питання відповідають виділені слова, що вони означають, якою частиною мови виражені. Чи можна вважати їх означеннями? Чому? 1. Село Троянівка гніздиться в долині (Г. Тютюнник). 2. Сторож-дід змете з порога сніг і слід твоїх чобіт (А. Малишко) . 3. Краплинами блищать вологі очі підлітка-дівчати (М. Рильський) Різновидом означення є прикладка. Прикладка вказує на ознаку предмета і водночас дає йому іншу назву. Прикладка виражається іменником і може бути як загальною, так і власною назвою. НАПРИКЛАД: 1. Під’їхали до зуинки «Площа Шевченка» 2. Місяць освітив Світязь озеро. 3. Трава звіробій має лікувальні властивості. З двох іменників – власної назви і загальної назви – прикладкою є а) загальна назва якщо власна назва – це ім’я людини. НА-ПРИКЛАД: учениця Ковальчук, академі к Борис Патон; б) власна назва, якщо це назва неістот (річок, міст, газет тощо) або кличка тварини. Н...
Читать далее

Про узгоджені та неузгоджені означення, способи їх вираження та роль у мовленні Означення – це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Означення залежить від члена речення, вираженого іменником, і найчастіше виражається прикметником, дієприкметником, займенником, рідше – іншими частинами мови. НАПРИКЛАД: 1. Осінній сад ще яблучка глядить (Л. Кос тенко). 2. Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Сосюра). Означення, виражене одним словом, називають непоширеним, а виражене дієприкметниковим чи прикметниковим воротом, – поширеним. Знайди кращого репетитора з української мови Обери викладача, щоб підготуватися до тестів Шукати репетитора Узгоджені означення узгоджуємо з означуваним словом у роді, числі, відмінку. При цьому форма означуваного слова веде до зміни форми означення. Узгоджені означення виражаємо прикметниками, дієприкметниками, числівниками, займенниками. НАПРИКЛАД: 1. Твоя цілюща, хлібе,...
Читать далее

Про прямий та непрямий порядок слів у реченні та способи їх смислового виділення В українській мові порядок слів у реченні вважають вільним, тобто за тим чи іншим членом речення не існує суворо закріпленого місця. Розрізняють два типи порядку слів у реченні: прямий і непрямий. Прямий порядок слів вважають нейтральним, він є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів мовлення. НАПРИКЛАД: 1. Пилип Орлик вирушає в Європу для переговорів з керівниками великих держав (М. Слабошпицький). 2. А сон пливе у тихі верболози (І. Шарапов). У разі непрямого порядку слів (інверсії) основний зміст речення зберігається, але з’являються додаткові смислові   відтінки, посилюється виразність слів. Непрямий порядок слів використовується в художньому та розмовному стилях для виділення змістової значущості тих чи інших слів у реченні або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення. НАПРИКЛАД: По воді-бистрині ніжно-синій день хмарки золоті розіслав (М. Шпак). 2. А земля моя щас...
Читать далее

Про те, коли між підметом і присудком тире ставиться обов’язково, а коли – за бажанням автора Між групою підмета і групою присудка на місці пропущеної дієслівної зв’язки може ставитися тире. НАПРИКЛАД: Музика – це краса, що гріє й підносить серця (М. Рильський). Знайди кращого репетитора з української мови Обери викладача, щоб підготуватися до тестів Шукати репетитора Відсутність дієслова-зв’язки у вимові позначається паузою. НАПРИКЛАД: Я – [пауза] громадянин України.  Тире ставимо обов'язково Тире не ставимо (або ставимо лише при логічно наголошеному підметі, за наявності паузи між підметом і присудком) Якщо підмет і присудок виражені іменниками в називному відмінку: Бджола - відома трудівниця... (А. Пашківський) Якщо підмет виражений особовим займенником: Ми українці. Ми - українці! Якщо підмет і присудок виражені неозначеною формою: Правдою дружити - щастя заслужити (Нар. творчість). Якщо підмет виражений словами це, то: Це мій буди...
Читать далее

Про те, у якій формі вживають присудок при однорідних підметах та підметах, виражених сполученням слів Зв’язок підмета і присудка має деякі особливості. При однорідних підметах, які з’єднані єднальними спо лучниками або без них, дієслово-присудок, що стоїть після підметів, уживається у множині (в однині він буває лише в поетичних текстах), а дієслово-присудок, що стоїть перед підметом, може мати як форму однини, так і форму множини ПОРІВНЯЙМО: Присудок після підметів Присудок перед підметами  Ялина і дуб росли на галявині.  На галявині росла ялина і дуб.На галявині росли ялина і дуб. Але при однорідних підметах, з’єднаних розділовими або протиставними сполучниками, присудок завжди має форму однини. НАПРИКЛАД: Над дорогою попадалася вся в цвіту груша або  кущ черемхи (М. Коцюбинський). Знайди кращого викладача з Репетиторами Українами Обери репетитора, щоб вивчити мову Шукати репетитора При підметі, вираженому сполученням кількісного або збірног...
Читать далее

Присудок – головний член двоскладного речення, який означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він є? що він є? НАПРИКЛАД: Тихі сосни до ранку шумлять, мою тугу виказують вітру (Г. Чубач). Підмет і присудок залежні один від одного. При цьому присудок є основним носієм граматичного значення всього речення. За будовою присудки бувають прості й складені. Простий присудок виражається особовим дієсловом у   формі дійсного, умовного чи наказового способу, а також неозначеною формою дієслова. НАПРИКЛАД: 1. Хай любов’ю нашою святиться чарівна криничка-крижаниця (П. Перебийніс). 2. Б’є осінь в бубон золотий холодними вітрами (В. Сосюра). Присудок, виражений дієсловом у складеній формі майбутнього часу або фразеологізмом, також є простим. НАПРИКЛАД: А тепер будемо вечеряти всі разом (В. Собко). У цьому реченні присудок будемо вечеряти – простий, означає те саме, що й вечерятимемо. Скл...
Читать далее

Підмет – головний член двоскладного речення, який означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, стан чи ознака, виражена присудком. Підмет відповідає на питання хто? що? За способом вираження підмети поділяють на прості й  складені. Простий підмет виражають одним словом (іменником, підмет займенником, неозначеною формою дієслова чи словами інших частин мови в значенні іменника). Знайди кращого репетитора з української мови Обери викладача, щоб підготуватися до тестів Шукати репетитора НАПРИКЛАД: 1. Пливли ми ввечері лиманом (Л. Костенко). 2. Там лишилися її рідні (Ю. Збанацький). 3. На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник). 4. Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар). Іноді підмет виражаємо неозначеною формою дієслова (інфінітивом), до якої не можна поставити питання хто? що? У таких реченнях підмет визначаємо за змістом. НАПРИКЛАД: Жити – це значить дихати, це значить діяти (Ж.-Ж. Руссо). Склад...
Читать далее

Про те, чим речення відрізняються від словосполучень, види речень за будовою, метою висловлювання та емоційним забарвленням Основною синтаксичною одиницею є речення. Лише воно здатне повною мірою задовольнити різноманітні потреби людського спілкування. За допомогою речення формуємо, виражаємо й повідомляємо думку. Речення – це одне або декілька слів, якими виражаємо відносно закінчену думку. НАПРИКЛАД: 1. А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім (Л. Костенко). 2. Шерех. Шелест. Шепіт диких трав. Диких коней у тумані слід розтанув (Л. Галіцина). Слова в реченні пов’язуємо за змістом і граматично Граматичний зв’язок здійснюємо за допомогою закінчень і службових слів. В усному мовленні на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація На письмі в кінці речення ставимо крапку, знак питання, знак оклику або крапки. Знайди кращого викладача з Репетиторами Українами Обери репетитора, щоб вивчити мову Шукати репетитора Специфічними ознаками речення, ...
Читать далее