Методика виявлення рівнів музикальності
Тривале вивчення музикальності дітей та забезпечення умов її виховання та ефективного розвитку є одним з найважливіших моментів нашого дослідження. Дослідивши рівень сформованості у дітей музичних здібностей, ми зможемо виявити низку труднощів, які виникають при підборі навчального (пісенного) матеріалу, визначенні форм та видів роботи з дітьми.
Багато дослідників вважають, що в діагностуванні музичних здібностей найбільш суттєвим є визначення рівнів сформованості музикальності.
Значний внесок у розробку проблеми діагностування музичних здібностей зробили В. Андрєєв, Я. Пономарьов, К. Тарасова та інші.
Наша діагностика здійснювалась за такими критеріями:
- на скільки емоційно учень сприймає та розуміє музичне завдання, на що звертає увагу в першу чергу;
- на скільки активно спілкується з керівником ансамблю;
- які елементи експериментальної ситуації є для нього суттєвими, викликають інтерес, емоції.
Досліджуємо функціональні показники музикальності за допомогою традиційних прийомів, які дозволять перевірити музичний слух, ритм, музичну пам’ять. При цьому дотримуємось наступних вимог діагностики:
- Можливість її застосовування безпосередньо на уроках та позашкільних заняттях з музики та співів, не порушуючи при цьому природного перебігу навчально-виховного процесу.
- Враховуємо багатофункціональність діагностичних засобів (не тільки виконання діагностики, а й включення навчальної та розвиваючої функцій).
- Фіксація результатів, яка дасть можливість простежити динаміку виховання та розвитку досліджуваних музичних здібностей протягом певного проміжку часу.
Оптимальним засобом діагностики є застосування на музичних заняттях діагностичних фрагментів, які можна включити до будь-якого уроку чи музичного заняття відповідно до його мети та завдань через навчально-розвиваючий матеріал, що не потребує тривалого часу виконання його учнями.
Таким чином, основною структурною одиницею діагностики музикальності дітей стали діагностичні фрагменти, які містять декілька завдань різних за рівнем складності та самостійності і визначають рівні сформованості музичних здібностей.
Пропонуємо такі завдання для діагностики музичних здібностей молодших школярів:
дослідити рівні сформованості музичних здібностей; емоційного відгуку на музику; звуковисотного компоненту музичного слуху, почуття ритму.
Ці компоненти музикальності досліджуються за такими показниками:
- Емоційність сприймання музичних творів, наявність емоційного відгуку, що проявляється в мімічних та пантомімічних реакціях.
- Чистота інтонування голосу.
- Точність відтворення ритмічного малюнку, фрагменту пісні.
Відповідно до функціональних показників було визначено такі рівні сформованості музичних здібностей:
ВИСОКИЙ
притаманний учням, які емоційно з піднесенням, відгукуються на музичні твори, виражають свої емоції мімічно та пантомімічно. Ці вияви дуже яскраві та виразні:
— школярі легко відтворюють знайому мелодію як з акомпанементом, так і без нього, точно інтонують незнайому мелодію, які слухають тричі. Діти співають впевнено і правильно навіть без супроводу.
— мають добре розвинуте почуття ритму, точно проплескують як найпростіші ритмічні структури, так і структури з синкопою .
Як правило, завдання вирішують з першої спроби.
СЕРЕДНІЙ
характеризується тим, що:
— школярі емоційно, піднесено відгукуються на музичні твори, виражають власні емоції через рухи рук, ніг, голови.
— мелодійно відтворюють в цілому правильно, але з деякими неточностями в інтонуванні, які виправлялися за допомогою педагога. Більш впевнено почувають себе тоді, коли спів супроводжується акомпанементом. Інтонуючи незнайому мелодію, правильно визначають загальний напрямок її руху, але припускаються помилок.
— точно відтворюють лише елементарні ритмічні, а більш складні – з двох-трьох спроб.
НИЗЬКИЙ рівень розвитку музикальності має такі особливості:
— Школярі більш стримані у виявленні емоцій, поводяться пасивно.
— Припускаються значних помилок в інтонуванні мелодії, неправильно визначають їх напрям, співають на двох-трьох звуках або ж проговорюють мелодію.
— найпростіші ритмічні структури відтворюють з помилками з двох-трьох спроб, не можуть виправити їх навіть після підказки вчителя.
Самостійне вирішення завдання таким дітям не під силу. Потребують значної допомоги вчителя.
Зміст першого фрагменту.
У першому фрагменті учням пропонувалося проспівати знайому пісню з акомпанементом та без нього. Далі педагог грав на фортепіано вісім тактів незнайомої мелодії пісні, яку після триразового прослуховування учні відтворювали голосом на склад „ля-ля-ля”. Дозволялося три спроби, а зараховувався найкращий результат.
Зміст другого фрагменту
У другому фрагменті діти відтворювали ритм знайомої пісні, а потім ритмічній малюнок пісні, що чули вперше.
Наприклад: „Оленко, ти щойно проспівала пісеньку „Збрий урожай”. Проплескай, будь-ласка, ритм цієї пісеньки, одночасно підспівуючи слова.
— А тепер проплескай перший куплет цієї ж пісеньки, але без співу.
— Оленко, зараз ти ти проплескаєш рим нової пісеньки, яку ти почула вперше. Можеш тихенько собі підспівувати”.
За першим разом педагог може акомпанувати дитині.
Так само як і в першому фрагменті кожна дитина має три спроби. Зараховується найкращий результат.
Результати
Для виведення кількісної характеристики якісних показників розвитку музичних здібностей була використана п’ятибальна система оцінювання кожного показника. За сумарною оцінкою одержаних балів із трьох показників кожного критерію виводиться загальний рівень:
- — високий – 5-6 балів,
- — середній – 3-4 бали,
- — низький 0-2 балів.
Спостереження за дітьми на перших заняттях музики та співів в ансамблі „Лілея ” дали можливість дійти висновку, що більшість молодших школярів орієнтуються у новій ситуації. Вони із задоволенням виконували знайомі пісні, імітували їх образи рухами та жестами. Ще дітей захоплював процес „живого виконання” творів педагогом на фортепіано. Отже, емоційний відгук на музичні твори у більшості учнів виявився досить яскравим та високим: 70% дітей мають середній рівень, 30% — низький. Відповідно до інших показників з’ясовано, що більш чисто інтонує 60%, а 40% навіть з третьої спроби допускали помилки; за третім показником більш точно відтворювали ритм ті ж 60%, а 40% — мають низький рівень сформованості цієї музичної здібності.
Автор: Шеремета Ольга Вікторівна