Тест ЗНО з української мови та літератури 2017 року

1. Літеру и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

 
 
 
 

2. На перший склад падає наголос у слові

 
 
 
 

3. Лексичну помилку допущено в рядку

 
 
 
 

4. Синонімом до слова збагнути є

 
 
 
 

5. Потребує редагування речення

 
 
 
 

6. Спільнокореневими до слова роса є всі слова, ОКРІМ

 
 
 
 

7.

Прочитайте текст і виконайте завдання 7–10.

(1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка […]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.

Окремо в тексті треба писати сполуку слів

 
 
 
 

8. (1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка […]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.

На місці пропуску в четвертому реченні має бути слово

 
 
 
 

9. (1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка […]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

 

 
 
 
 

10. (1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка […]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.

Однорідними додатками ускладнено речення

 

 
 
 
 

11. Літеру и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

 
 
 
 
 

12. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

 

 
 
 
 
 

13. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ

А) розм..якнути, бультер..єр, Лук..ян, різнобарв..я
Б) рум..янець, кон..юнктивіт, інтерв..ю, В..єтнам
В) відв..язати, дит..ясла, бар..єрний, Аліґ..єрі
Г) солов..їний, Мін..юст, інтер..єр, між..ярусний
Д) подвір..я, об..єднання, пів..юрти, пів..Європи

 

 
 
 
 
 

14.

Помилку в написанні слова іншомовного походження допущено в рядку

 

А) Апенніни, каса, касета
Б) Діккенс, манна, комісія
В) Канни, колектив, брутто
Г) Брюссель, буддист, хоббі
Д) Міссурі, іммігрант, тонна
 
 
 
 
 

15. Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка

 
 
 
 
 

16. Прочитайте діалог (цифри позначають номери реплік).

– (1) Вітаю, Миколо! Сто років тебе не бачив. Як справи, молодий чоловіче?

– (2) Доброго ранку, Валеріє Семеновичу, дякую, нівроку, а Ви як почуваєтеся?

– (3) Непогано, друже, непогано, братику, ось тільки спину щось знову прихопило!

– (4) Поберегли б Ви себе, пане професоре, ще стільки справ попереду, не хворійте!

– (5) Гаразд. А тобі, добродію Гринчишин, зичу успішного захисту дипломної!

НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка в репліці

 

 
 
 
 
 

17.

Помилку у творенні ступеня порівняння прикметника допущено в реченні

 

А) Нарешті настали найзаповітніші для кожного випускника дні, сповнені найприємніших вражень.
Б) До свята діти вирішили купити квіти: для мами взяли троянди, найніжніші з-поміж усіх, які були, а для бабусі вибрали найяскравіші хризантеми.
В) Студенти знають психологічну драму «Блакитна троянда» Лесі Українки як найекстраординарніший і найпрекрасніший твір поетеси.
Г) Що більш відповідальна людина, то більш складне її життя, адже вона все хоче зробити бездоганно й для цього докладає неабияких зусиль.
Д) Найважливіші відкриття людства, як не дивно, є найменш очікуваними: хто б міг собі уявити, що грибок стане джерелом пеніциліну.
 
 
 
 
 

18.

У формі наказового способу наведено всі дієслова, ОКРІМ
А) пиши
Б) чеши
В) неси
Г) даси
Д) проси

 

 
 
 
 
 

19.

Відокремленим означенням можна замінити підрядну частину в реченні

 

А) До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки.
Б) Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила.
В) До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням.
Г) Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав.
Д) Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці.
 
 
 
 
 

20.

Лише частина студентів … опанувати правила вимови …, хоч Оксана Семенівна, як досвідчений викладач, … цій темі чимало часу.

Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

 

А) змогли, важкими французькими звуками, приділила
Б) змогла, важкими французькими звуками, приділив
В) змогли, важких французьких звуків, приділив
Г) змогли, важкими французькими звуками, приділила
Д) змогла, важких французьких звуків, приділила
 
 
 
 
 

21.

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).

Аж тут підвівся Орфей і,( 1) ударивши по золотих струнах своєї кіфари,(2) заспівав на весь голос: то була пісня,(3) що їі найдужче любила його мати,(4) прекрасна муза Калліопа,(5) і,(6) може,(7) саме згадка про неї надала Орфеєвому голосу ще більшої сили,(8) щирості,(9) влади.

НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації, запропоноване в рядку

 

А) коми 1 і 2 — при відокремленій обставині
Б) кома 3 — між частинами складносурядного речення
В) коми 4 і 5 – при відокремленій прикладці
Г) коми 6 і 7 — при вставному слові
Д) кома 8 і 9 – при однорідних членах речення
 
 
 
 
 

22.

НЕПРАВИЛЬНО утворено відмінкову форму числівника в реченні

 

А) Українці дуже талановиті: до дев’яносто відсотків з них музикальні, здатні до музикування.
Б) Понад двісті років тому на території Лівобережної України з’явилося це мальовниче село.
В) Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю три тисячі шістсот вісімдесят один кілометр за годину.
Г) Молоко містить близько ста різних речовин, має високі споживні властивості, зумовлені його хімічним складом.
Д) Деревоподібні кактуси виростають розгалуженими або зімкнутими і в діаметрі сягають двадцяти п’яти сантиметрів.

 

 
 
 
 
 

23.  

Прочитайте діалог.

– Назаре, обов’язково забери сестру з дитсадка, – попросила мати.

– На жаль, не зможу: я пропустив багато репетицій, – відповів син.

Точно передає зміст діалогу речення

 

А) Назар знову відмовився забирати сестру з дитсадка, хоч мати вчергове просила про це.
Б) Назар поскаржився, мовляв, пропустив багато репетицій через те, що мама постійно доручала йому забирати сестру з дитсадка.
В) Матері дуже не сподобалося те, що Назар відмовився забрати сестру з дитсадка.
Г) Мати настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.
Д) Мама не вважає репетиції Назара важливою справою, тому просить його все-таки забрати сестру з дитсадка.
 
 
 
 
 

24.

Доберіть до кожного фразеологізму синонім

 

Фразеологізм:
1) зарубати на носі
2) бувати в бувальцях
3) сісти в калюжу
4) зривати маску
Синонім:
А) виводити на чисту воду
Б) облизня піймати
В) намотати на вус
Г) стелитися під ноги
Д) знати, де раки зимують
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

25.

З’ясуйте, яким членом речення є виділене слово.

 

Член речення:
1) підмет
2) додаток
3) означення
4) обставина
Приклад речення:
А) Як кажуть в народі, життя прожити – не поле перейти.
Б) Перед виходом з дому Орест затримався перевірити квитки на потяг.
В) Як виховує людину сама можливість зробити добро!
Г) Батьки повинні навчити дитину долати життєві перешкоди.
Д) Відчувати радість за успіхи ближнього – ознака альтруїзму.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

26.

З’ясуйте, який вид підрядної частини відповідає кожному фрагменту складного речення.

 

Фрагмент речення:
1) Назавжди в пам’яті день, коли …
2) Коли їхали автострадою, …
3) Із розкладу учні дізналися, коли …
4) Коли хочеш поваги до себе, …
Вид підрядної частини:
А) обставинна причини
Б) означальна
В) з’ясувальна
Г) обставинна умови
Д) обставинна часу
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

27.

Установіть відповідність між видом односкладного речення та його прикладом.

 

Вид односкладного речення:
1) означено-особове
2) неозначено-особове
3) безособове
4) називне
Приклад речення:
А) Не тікай від мене у світ своїх ілюзій.
Б) У житті таке буває тільки раз
В) Гаслом завзято нас кличуть уперед.
Г) Войовничих гетьманів стара булава…
Д) Один лиш раз на все життя не вистачає каяття.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

28.

З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

(1)Зазвичай (2)останнє, що я роблю, (3)вимикаючи комп’ютер, видаляю історію пошуків, хай би (4)що шукав.

 

А) займенник
Б) іменник
В) форма дієслова (дієприслівник)
Г) прислівник
Д) форма дієслова (дієприкметник)

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

29.

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання 29—33.

Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку

Історична довідка

(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…

(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків
. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.

(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик
. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.

(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові
. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.

(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — наголошує Оксана Васьків.

(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – долучається
до розмови Тарас Бейзик
. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…

(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – продовжує Оксана Васьків. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.

(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – каже Тарас
Бейзик.
 — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…

 Коментар

(49-57) Галина Бабій, радіожурналіст: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом «Вооксгоззіпд». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає

За Б. Городницькою

Найбільшою популярністю на вітчизняних буккросингових полицях користуються книги

 
 
 
 

30.  

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання 29—33.

Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку

Історична довідка

(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…

(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків
. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.

(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик
. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.

(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові
. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.

(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — наголошує Оксана Васьків.

(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – долучається
до розмови Тарас Бейзик
. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…

(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – продовжує Оксана Васьків. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.

(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – каже Тарас
Бейзик.
 — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…

 Коментар

(49-57) Галина Бабій, радіожурналіст: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом «Вооксгоззіпд». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає

За Б. Городницькою

У тексті згадано всі аспекти буккросингу, ОКРІМ

 

 

Аукраїнської книги у світі стане більше
Бможна отримати задоволення, коли віддаєш
Взникне потреба в приватних бібліотеках
Гзавжди можна знайти друзів за інтересами
 
 
 
 

31.  

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання 29—33.

Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку

Історична довідка

(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…

(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків
. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.

(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик
. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.

(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові
. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.

(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — наголошує Оксана Васьків.

(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – долучається
до розмови Тарас Бейзик
. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…

(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – продовжує Оксана Васьків. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.

(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – каже Тарас
Бейзик.
 — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…

 Коментар

(49-57) Галина Бабій, радіожурналіст: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом «Вооксгоззіпд». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає

За Б. Городницькою

У тексті згадано всі аспекти буккросингу, ОКРІМ

 

 

Аукраїнської книги у світі стане більше
Бможна отримати задоволення, коли віддаєш
Взникне потреба в приватних бібліотеках
Гзавжди можна знайти друзів за інтересами
 
 
 
 

32.

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання 29—33.

Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку

Історична довідка

(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…

(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків
. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.

(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик
. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.

(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові
. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.

(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — наголошує Оксана Васьків.

(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – долучається
до розмови Тарас Бейзик
. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…

(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – продовжує Оксана Васьків. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.

(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – каже Тарас
Бейзик.
 — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…

 Коментар

(49-57) Галина Бабій, радіожурналіст: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом «Вооксгоззіпд». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає

За Б. Городницькою

У варіантах відповідей наведено коментарі ентузіаста буккросингу з Нікополя, який пише під ніком Кауап Кіепег. Прочитайте їх. У тексті є підтвердження всіх наведених нижче думок, ОКРІМ

 

А) Розуміння принципів буккросингу його учасниками – головний чинник, який упливає на успіх або занепад руху. Адже буккросинг – це обіг книг у суспільстві. Він існує за принципом соціальної мережі, а тому «друкованих друзів» потрібно відпускати постійно й спонукати до цього інших.
Б) Головна проблема буккросингу в Україні — це самі так звані буккросери (більшість із яких не є такими), адже вони не дотримуються правил цього руху, унаслідок чого не відбувається його якісного розвитку.
В) 3 українським буккросингом співпрацює багато магазинів, кафе, клубів, бібліотек. Вони відкривають «безпечні полиці», або «зони буккросингу», тобто місця, де книги перебувають у відносній безпеці й не потраплять до рук двірника, поліції чи недобросовісних «любителів».
Г) Просто обмін книгами з рук у руки або в якихось місцях без реєстрації на спеціальному сайті не вважають буккросингом, оскільки втрачається ланка зв’язку, через що відпущена книга вирушає у свою першу й останню подорож.

 

 
 
 
 

33.

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)
і виконайте завдання 29—33.

Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку

Історична довідка

(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по
місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди,
куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом
схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського
інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ.
bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему
циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…

(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – розповідає
арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків
. — Суть його полягає в тому,
щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він
з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача,
було створено буккросингові полиці.

(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа
2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — говорить активіст
львівського буккросингу Тарас Бейзик
. – Але в таких випадках через незнання
львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив,
просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.

(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – пригадує Галина
Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові
. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.

(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — наголошує Оксана Васьків.

(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – долучається
до розмови Тарас Бейзик
. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш
читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…

(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про
враження тих, хто їх читав, – продовжує Оксана Васьків. – Люди залишають на
форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися
враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано
спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а
її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац.
Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради
наступному читачеві.

(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає
рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – каже Тарас
Бейзик.
 — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто
так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який
зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задо­волення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву
книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…

 Коментар

(49-57) Галина Бабій, радіожурналіст: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях
за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений.
Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу!
На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру
в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати
всім охочим саме на таких поличках із написом «Вооксгоззіпд». Буккросинг –
своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від
міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас
робитиме так само, української книжки у світі побільшає

За Б. Городницькою

Основну думку тексту відображає твердження

 

А) Поширення простих, але геніальних ідей у світі — справа волонтерів.
Б) «Відпускання книг» – геніальна ідея, яка рухає книгу світом.
В) Рух за «звільнення» книжок аналогічний циркуляції фотоапаратів у світі.
Г) Львів – єдине місто в Україні, що підхопило популярну світову тенденцію.

 

 
 
 
 

34.

Рядки

В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила…
Нема того козаченька,
Що я полюбила…

є в

 

А) календарно-обрядовій пісні
Б) суспільно-побутовій пісні
В) родинно-побутовій пісні
Г) історичній пісні
Д) народній думі

 

 
 
 
 
 

35.

В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна…» сказано про

 

А) Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»)
Б) Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)
В) Ігоря («Слово про похід Ігорів »)
Г) Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)
Д) Всеволода («Слово про похід Ігорів»)
 
 
 
 
 

36.

Рядки

Вергілій, бач, не нам був рівня,
А видно, що начухав тім’я,
Поки дрібненько описав

є в

А) бурлескно-травестійній поемі

Б) сатиричній комедії
В) ліричній драмі
Г) драмі-феєрії
Д) романі у віршах
 
 
 
 
 

37.

Уривок «Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька… голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком…» узято з твору

 

А) «Кайдашева сім’я»
Б) «Наталка Полтавка»
В) «Мартин Боруля»
Г) «Маруся»
Д) «Чорна рада»

 

 
 
 
 
 

38.

Розділи «Свято в Чигирині», «Червоний бенкет», «Лебедин» є у творі, де діють герої

 

А) Ярема Галайда, Іван Гонта
Б) Сгошуа, Авірон
В) Яким Сомко, Леся Черевань
Г) Дідона, Сивілла
Д) Мотря Жуківна, Чіпка Вареник
 
 
 
 
 

39.

Підзаголовок «Хроніка 1663 року» має твір

 

А) Панаса Мирного
Б) Тараса Шевченка
В) Пантелеймона Куліша
Г) Ольги Кобилянської
Д) Михайла Коцюбинського
 
 
 
 
 

40.

«Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом», – сказано про твір, у якому є такий епізод

 

А) чоловік бере уроки «правильних проізношеній»
Б) батько віддає сина в москалі
В) діти з”їжджаються на 55-річчя матері
Г) громада у волості обирає односельця за десяцького
Д) героїня не визнає своїх онуків-близнят
 
 
 
 
 

41.  

Образ селянина, який у пошуках правди став злочинцем, змальовано у творі

 

А) «Чорна рада»
Б) «Тигролови»
В) «Я (Романтика)»
Г) «Тіні забутих предків»
Д) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

 

 
 
 
 
 

42.

Кульмінацією п’єси «Мартин Боруля» є уривок

 

А) «Це так! Наречена з приплодом!.. Благодарю!.. Я ще тілько сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурнішого…»
Б) «Знову получили бумагу, що в дворянстві одказано, і зовсім уже занедужали, з сили вибились, нічого не їдять… все зітхають та читають ту проклятущу бумагу…»
В) «Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього, – от приїде, то побачиш!.. А про Миколу і не думай! Та я скоріше тебе з дому вижену, ніж віддам за мужика!..»
Г) «Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала…»
Д) «Ти осліп од дворянства! І поки ту правду знайдеш, то все хазяйство прохвиськаєш і все-таки нічого не доб’єшся, і Красовський тебе випре звідціля!..»
 
 
 
 
 

43.  

Казку про те, як дерева обирали собі короля, розповідає

 

А) Боян
Б) Мойсей
В) Чугайстир
Г) Еней
Д) Лісовик

 

 
 
 
 
 

44.

Ну, як-таки щоб воля – та пропала?
Се так колись і вітер пропаде! —

дивується персонаж «Лісової пісні»

 

А) Лісовик
Б) Мавка
В) дядько Лев
Г) Перелесник
Д) Лукаш
 
 
 
 
 

45.

На репродукції зображено урочище, згадане у творі

 

А) Івана Котляревського
Б) Григорія Сковороди
В) Олександра Довженка
Г) Павла Тичини
Д) Миколи Хвильового
 
 
 
 
 

46.

Слова «А той Грицько Нечоса характерник був, як і всі запорожці, пройшов крізь військо і турбаїв вивів, і повів на дві сторони: до Дністра й до Перекопу, і ми з роду турбаїв, не були кріпаками зроду-віку, і Данилко хай не буде» належать героєві твору

 

А) «Наталка Полтавка»
Б) «Чорна рада»
В) «Кайдашева сім’я»
Г) «Мартин Боруля»
Д) «Дитинство»
 
 
 
 
 

47.  

Образ юного Тичини, який «животворив душею давній міт / І “Плуга” вів у сонячні комуни»є у творі

 

А) «Київ – традиція»
Б) «Стилет чи стилос?»
В) «Страшні слова, коли вони мовчать»
Г) «Як добре те, що смерті не боюсь я»
Д) «О слово рідне! Орле скутий!..»
 
 
 
 
 

48.

Темою твору «Україна в огні» є

 

А) життя української родини в добу Руїни
Б) боротьба повстанців проти царських військ
В) спогади автора про Першу світову війну
Г) визволення Києва від фашистських загарбників
Д) трагічні події Другої світової війни
 
 
 
 
 

49.

В уривку «За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до чотирьохсот кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави» основним художнім засобом є

 

А) алегорія
Б) паралелізм
В) гіпербола
Г) порівняння
Д) персоніфікація
 
 
 
 
 

50.

«Філософський роздум-декларація, у якому антигуманний світ виявився безсилим перед духом та етикою в’язня совісті», – сказано про твір

 

А) «Ти знаєш, що ти — людина?»
Б) «Страшні слова, коли вони мовчать»
В) «Стилет чи стилос?»
Г) «Як добре те, що смерті не боюсь я»
Д) «Любіть Україну!»
 
 
 
 
 

51.

Ну, є ж про зраду там які статті?
Не всяка ж кара має буть незбожна.
Що ж це виходить?
Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?! 
– запитує герой твору

 

А) «Лісова пісня»
Б) «Маруся Чурай»
В) «Катерина»
Г) «Мойсей»
Д) «Гайдамаки»
 
 
 
 
 

52.  

Лозов’ягін – справжнє прізвище автора

 

А) пригодницького роману
Б) роману в новелах
В) неокласичного сонета
Г) кіноповісті
Д) усмішки

 

 
 
 
 
 

53.  

Рядки Юрія Іздрика

ніч така місячна зоряна ясная
видно хоч голки збирай
зоряні війни здаються невчасними
вчасним здається рай

ілюструють пародійну гру з чужими текстами, характерну для

 

А) романтизму
Б) неоромантизму
В) імпресіонізму
Г) неокласицизму
Д) постмодернізму
 
 
 
 
 

54.

Укажіть твори одного жанру.
Назва твору:
1) «Тигролови»
2) «Дитинство»
3) «Молюсь і вірю. Вітер грає…»
4) «Україна в огні»
Назва твору:
А) «Зачарована Десна»
Б)«Залізний острів»
В) «Моя автобіографія»
Г) «Соntга spem sрего!»
Д) «Місто»
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

55.  

Поєднайте епізод твору з його назвою.

 

Епізод твору:
1) герой розповідає про відвідання театру в Харкові
2) конфедерати вбивають титаря, забирають його дочку
3) героїня знайомиться з Василем на весіллі подружки
4) батько виряджає сина в місто на службу до земського суду
Назва твору:
А) «Маруся»
Б) «Гайдамаки»
В) «Мартин Боруля»
Г) «Наталка Полтавка»
Д) «Хіба ревуть воли, як ясла повні»
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

56.  

Співвіднесіть жанр твору та уривок із нього.

 

Жанр твору:
1) соціально- побутова драма
2) соціально-психологічний роман
3) історичний роман
4) соціально- побутова повість
Уривок із твору:
А) «Карпо й Лаврін купили й собі по коняці. А так як на одному коні далеко не заїдеш і багато не завезеш, то вони спрягались кіньми під одну хуру й ділились заробітками пополовині…»
Б) «Максим хоч і хотів би мати зятем Сидора, ще такого молодого, а вже унтер-офіцера, та, пригадавши своє гірке московське життя, непосидяче та невільне, сам згоджувався з дочкою…»
В) «У лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів, і вкупі з його водами до лісу вибіг «Той, що греблі рве» – молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами…»
Г) «Пішов Кирило Тур, похилившись, у своїй відлозі з горбом. Ніхто б не пізнав тепер його молодецької ходи, ні високою стану. Так собі, наче горбатий дід. Ось добирається він до Сомкової глибки…»
Д) «Тепер, наживши кровавим потом копійку, спішив, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки; но вмісто багатого батька найшов мать і дочку в бідності і без помощі…»
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

57.

Визначте, кому з митців належить наведене висловлювання.

 

Письменник:
1) Валер’ян Підмогильний
2) Микола Хвильовий
3) Михайло Коцюбинський
4) Леся Українка
Висловлювання:
А) «Дуже був занятий своїм оповіданням, але нарешті скінчив. Називається воно “Тіні забутих предків”… Не знаю, чи воно вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений…»
Б) «Ім’я мого роману – «Сотник Шрамко і його сини» – картина того дивного й загадкового часу, який настав після смерті Богдана Хмельницького. На сцені будуть діяти Брюховецький і Сомко…»
В) «… “Місто” я почав писати зовсім для себе несподівано – воно, за первісним задумом, мало бути кіносценарієм, і то комедією…»
Г) «Се драма-казка, за термінологією Гауптмана (так він зве свій “Потоплений дзвін”), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись…»
Д) «Невже і герой новели був колись, як він говорить, ” главковерхом чорного трибуналу комуни”? Нічого подібного! Це просто марення зарозумілого плутаника. У кращому разі він міг хіба що відступати з більшовиками!..»
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

58.  

Власне висловлення

Прочитайте наведений текст.

Часто можна почути думку, що з грубою, невихованою особою варто говорити «її мовою», оскільки вона, мовляв, не розуміє іншої. Водночас багато хто вважає, що коли в стосунках із такими людьми ми почнемо грати за їхніми правилами, то вже нічим не відрізнятимемося від них.

Викладіть Ваш погляд на проблему:

Як варто чинити, зіткнувшись із невихованістю, непорядністю іншої людини?

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть на проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

 

 

Відповідь на це запитання не передбачає автоматичного оцінюваня

 


Вопрос 1 из 58
Top