1. Літеру и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
2. На перший склад падає наголос у слові
3. Лексичну помилку допущено в рядку
4. Синонімом до слова збагнути є
5. Потребує редагування речення
6. Спільнокореневими до слова роса є всі слова, ОКРІМ
7.
Прочитайте текст і виконайте завдання 7–10.
(1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка […]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Окремо в тексті треба писати сполуку слів
8. (1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка […]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
На місці пропуску в четвертому реченні має бути слово
9. (1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка […]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
10. (1) Як/би хто хотів почути голос самого вітру, то мусив би піти йому на/зустріч, і зупинитися посеред степу. (2) Тут, безумовно, ніщо не приєднається до його голосу, ніщо не стане на заваді. (3) А хто бажав би ще й перевірити вітер на/силу, то мав би глянути на тополю, яку той нагинає до/долу. (4) А ще краще – на віковічного дуба, адже нахиляти коренастого велетня – справді неабияка […]. (5) Вітер – це ілюзія руху, і тому на місці можемо насолоджуватися швидкістю, летом, окриленням.
Однорідними додатками ускладнено речення
11. Літеру и треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
12. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
13. Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка, ОКРІМ
14.
15. Спрощення в групах приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
16. Прочитайте діалог (цифри позначають номери реплік).
– (1) Вітаю, Миколо! Сто років тебе не бачив. Як справи, молодий чоловіче?
– (2) Доброго ранку, Валеріє Семеновичу, дякую, нівроку, а Ви як почуваєтеся?
– (3) Непогано, друже, непогано, братику, ось тільки спину щось знову прихопило!
– (4) Поберегли б Ви себе, пане професоре, ще стільки справ попереду, не хворійте!
– (5) Гаразд. А тобі, добродію Гринчишин, зичу успішного захисту дипломної!
НЕПРАВИЛЬНО утворено форму кличного відмінка в репліці
17.
18.
19.
20.
Лише частина студентів … опанувати правила вимови …, хоч Оксана Семенівна, як досвідчений викладач, … цій темі чимало часу.
Граматично правильним є варіант послідовного заповнення пропусків
21.
Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).
Аж тут підвівся Орфей і,( 1) ударивши по золотих струнах своєї кіфари,(2) заспівав на весь голос: то була пісня,(3) що їі найдужче любила його мати,(4) прекрасна муза Калліопа,(5) і,(6) може,(7) саме згадка про неї надала Орфеєвому голосу ще більшої сили,(8) щирості,(9) влади.
НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування пунктуації, запропоноване в рядку
22.
23.
Прочитайте діалог.
– Назаре, обов’язково забери сестру з дитсадка, – попросила мати.
– На жаль, не зможу: я пропустив багато репетицій, – відповів син.
Точно передає зміст діалогу речення
24.
Доберіть до кожного фразеологізму синонім
25.
З’ясуйте, яким членом речення є виділене слово.
26.
З’ясуйте, який вид підрядної частини відповідає кожному фрагменту складного речення.
27.
Установіть відповідність між видом односкладного речення та його прикладом.
28.
З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
(1)Зазвичай (2)останнє, що я роблю, (3)вимикаючи комп’ютер, видаляю історію пошуків, хай би (4)що шукав.
29.
Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29—33.
Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку
Історична довідка
(2-10) Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по місту. Кожен охочий міг узяти двоколісний транспортний засіб і доїхати туди, куди потрібно, а потім залишити його там для наступного подорожнього… Згодом схожий рух набув популярності й з іншими речами. У 2001 році в американського інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ. bоок – книга, crossing — рух). На одному із сайтів він прочитав про систему циркуляції по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити цей експеримент з іншими речами. Тоді ж поклав 20 книг у холі одного готелю. А за півроку було вже 300 активістів, які «відпускали» своїх друкованих друзів у подорож…
(11-15) – Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, – розповідає арт-менеджер книгарні «Є» Оксана Васьків. — Суть його полягає в тому, щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача, було створено буккросингові полиці.
(16—21) – Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа 2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — говорить активіст львівського буккросингу Тарас Бейзик. – Але в таких випадках через незнання львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив, просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.
(22-24) – Спершу на нашій полиці було кілька десятків книг, – пригадує Галина Кулик, одна із засновниць й активісток буккросингу у Львові. – За три місяці їх кількість зросла до двох сотень.
(25-27) – Невдовзі після прем’єрної полиці з’явилася ще одна – у книгарні «Є». Уміст її з часу відкриття крамниці суттєво змінився, — наголошує Оксана Васьків.
(28-31) – Величезний попит має популярна сучасна література, – долучається до розмови Тарас Бейзик. – Класика й так є в кожного вдома. Найбільш читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…
(32-39) – До речі, книжки, учасниці буккросингу, переносять інформацію про враження тих, хто їх читав, – продовжує Оксана Васьків. – Люди залишають на форзацах або на сторінках свої рекомендації й контакти, щоб згодом обмінятися враженнями чи просто знайти нових друзів за інтересами. Зазвичай полиці обладнано спеціальними наліпками, які дають зрозуміти, що цю книгу не продають, а її просто можна взяти почитати. А ще позначками, що прикріплюють на форзац. Це буккросинговий лист, де в спеціальній графі вказують контакти й поради наступному читачеві.
(40-47) – Для мене буккросинг – це насамперед геніальна ідея, яка стирає рамки соціально усталених норм на зразок «я – тобі, а ти – мені», – каже Тарас Бейзик. — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…
Коментар
(49-57) Галина Бабій, радіожурналіст: Буваючи на відпочинку чи у відрядженнях за кордоном, зауважила, що вільний обмін книжками там дуже поширений. Ідеться не лише про книгарні, а й про готелі, де зупиняється люд з усього світу! На жаль, наші видання мені жодного разу не траплялися… Відтоді завжди беру в подорож кілька книжок і журналів українською мовою, які залишаю почитати всім охочим саме на таких поличках із написом «Вооксгоззіпд». Буккросинг – своєрідний народний рух. Я з тих людей, які не чекають на допомогу ані від міністерств, ані від дипломатів, ані від спонсорів. Якщо багато хто з нас робитиме так само, української книжки у світі побільшає…
За Б. Городницькою
Найбільшою популярністю на вітчизняних буккросингових полицях користуються книги
30.
У тексті згадано всі аспекти буккросингу, ОКРІМ
31.
32.
У варіантах відповідей наведено коментарі ентузіаста буккросингу з Нікополя, який пише під ніком Кауап Кіепег. Прочитайте їх. У тексті є підтвердження всіх наведених нижче думок, ОКРІМ
33.
Основну думку тексту відображає твердження
34.
Рядки
В кінці греблі шумлять верби, Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила…
є в
35.
В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна…» сказано про
36.
Вергілій, бач, не нам був рівня, А видно, що начухав тім’я, Поки дрібненько описав
А) бурлескно-травестійній поемі
37.
Уривок «Таточку, голубчику, соколику, лебедику! Матінко моя ріднесенька… голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком…» узято з твору
38.
39.
40.
«Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом», – сказано про твір, у якому є такий епізод
41.
42.
Кульмінацією п’єси «Мартин Боруля» є уривок
43.
44.
Ну, як-таки щоб воля – та пропала? Се так колись і вітер пропаде! —
дивується персонаж «Лісової пісні»
45.
На репродукції зображено урочище, згадане у творі
46.
Слова «А той Грицько Нечоса характерник був, як і всі запорожці, пройшов крізь військо і турбаїв вивів, і повів на дві сторони: до Дністра й до Перекопу, і ми з роду турбаїв, не були кріпаками зроду-віку, і Данилко хай не буде» належать героєві твору
47.
Образ юного Тичини, який «животворив душею давній міт / І “Плуга” вів у сонячні комуни», є у творі
48.
49.
В уривку «За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до чотирьохсот кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави» основним художнім засобом є
50.
«Філософський роздум-декларація, у якому антигуманний світ виявився безсилим перед духом та етикою в’язня совісті», – сказано про твір
51.
Ну, є ж про зраду там які статті? Не всяка ж кара має буть незбожна. Що ж це виходить? Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?! – запитує герой твору
52.
53.
Рядки Юрія Іздрика
ніч така місячна зоряна ясная видно хоч голки збирай зоряні війни здаються невчасними вчасним здається рай
ілюструють пародійну гру з чужими текстами, характерну для
54.
55.
56.
57.
58.
Власне висловлення
Прочитайте наведений текст.
Часто можна почути думку, що з грубою, невихованою особою варто говорити «її мовою», оскільки вона, мовляв, не розуміє іншої. Водночас багато хто вважає, що коли в стосунках із такими людьми ми почнемо грати за їхніми правилами, то вже нічим не відрізнятимемося від них.
Викладіть Ваш погляд на проблему:
Як варто чинити, зіткнувшись із невихованістю, непорядністю іншої людини?
Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку. Проілюструйте Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва (зазначте автора й назву твору, укажіть на проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору тощо), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.