Профільні ВНЗ в українських реаліях
Останнім часом набирають популярність блоги випускників або людей, які заради своєї мрії кинули навчання у вузі і не пошкодували. Всі вони розповідають про застарілість педагогічних підходів, відірваності дисциплін від реального життя та про те, що роботодавці зараз вже практично не звертають уваги на диплом, а цікавляться конкретними навичками і досвідом роботи.
Досліджуючи історію і актуальний стан світового і вищої освіти, можна дійти висновків, що профільні ВНЗ мають цілу низку проблем. Чи вІдповідає ці дійсності давайте розбиратися.
Система вищої освіти в сучасному українському суспільстві відчуває величезні труднощі, пов’язані з протиріччями між виробниками і споживачами освітніх послуг. Можна виділити наступні проблеми вищої професійної освіти:
- вузи готують кадри за застарілими спеціальностями;
- комерціалізація вищої освіти ставить перепони для здібних молодих людей з нижчих соціальних верств;
- застаріла матеріально-технічна база вищих навчальних закладів не відповідає інформаційним технологіям;
- відбулася заміна цінності освіти цінністю диплома про вищу освіту;
- знизився інтелектуальний потенціал молоді, у студентів зникли установки на працю, наукову діяльність, суспільно-політичну активність.
Підсилює проблеми вищої освіти курс на дворівневу підготовку, відому як Болонський процес.
Бюрократія і навчальний процес
Як і раніше у всіх вузах викладають в основному теоретики. Поступаючи у вищий навчальний заклад, студенти розраховують на отримання актуальних прикладних знань, за які вже завтра зможуть отримувати гроші. Сучасне суспільство вимагає ще більше кадрів в таких напрямках, як медицина, інтернет-банкінг, аналітика, різний софт, кібербезпека і ще десятки напрямків в сфері IT. Охопити ці теми, дати більше практичних знань університети та інші навчальні заклади часто або не можуть, або не хочуть. В результаті витрачені батьками і студентами час, гроші, і нерви можуть стати порожніми витратами.
За словами підприємців, компанії постійно стикаються з пробілами в знаннях випускників які приходять до них на роботу. Як показує досвід, випускники університетів, не мають знань достатніх навіть щоб виконувати елементарні завдання.
Проблема зумовлена тим, що навчальні програми затверджуються на рівні Міністерства Освіти, і вищі навчальні заклади часто зв’язані цими регламентами. Реформа відбувається дуже повільно, і учбові програми швидко втрачають актуальність.
Дистанційне навчання
Ще одним випробуванням для вищих навчальних закладів став карантин, який змусив університети відчути на собі радощі та прикрощі дистанційного навчання. Одна з проблем, яка зараз стоїть перед усіма вищими навчальними закладами, особливо профільними, які реалізують фундаментальні і технічні напрями підготовки, – це проведення практичних і лабораторних занять, що вимагають спеціального обладнання. Цілком ймовірно, частина курсів, що включають лабораторні заняття, буде перенесена на невизначений термін.
Для дистанційного навчання і захисту випускних кваліфікаційних робіт потрібно розробляти величезну кількість особливих регламентів, і кожен крок в такому режимі роботи повинен бути обгрунтований і зафіксований документально.
Майбутнє українських профільних ВНЗ
Більшість випускників, викладачів та власників бізнесу, що беруть на роботу вчорашніх студентів, вважають що система вищої освіти потребує реформи. Ця реформа повинна виражатися в тому, що вища освіта має відповідати запитам роботодавців і ринку праці, готувати фахівців за конкретними замовленнями підприємств. Вища профільна освіта повинна випереджати стан ринку праці, готувати фахівців «завтрашнього дня».
Профільні університети мають навчити майбутніх фахівців ставити і вирішувати будь-які науково-технічні, управлінські та соціально-економічні завдання. Для цього ВНЗ мають адаптуватися, стати більш гнучкими, легко перебудовувати напрям і зміст навчального матеріалу слідом за науково-технічним прогресом суспільства.
Профільна вища освіта повинна базуватися на сучасних наукових досягненнях, інформаційних технологіях, бути більш наближеною до вимог наукомісткого інноваційного виробництва. І найголовніше – профільні вищі навчальні заклади повинні залишатися безкоштовними для всіх студентів, оскільки у батьків немає фінансової можливості платити за навчання дітей.