Словосполучення

Словосполучення

Про будову словосполучень та їхні види за способами вираження головного слова

Словосполучення – це синтаксична одиниця, яка утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, одне з яких – головне, а інше – залежне. Головним у словосполученні є слово, від якого ставимо питання, залежним – яке відповідає на поставлене питання. Залежне слово уточнює й поширює значення головного. НАПРИКЛАД:

ssp

Схематично будову цього словосполучення можна показати так:

ssp2

Слова в словосполученні поєднуємо за змістом і гра матично або тільки за змістом. Граматичний зв’язок здійснюємо за допомогою закінчень (весела пісня, книжкова поличка) або закінчень і прийменників (потрапив під зливу, квіти на пам’ять)

 

Не є словосполученнями:

  • сполучення підмета з присудком;
  • сполучення іменника або займенника з прийменником: перед школою, наді мною, під деревом однорідні члени речення: дощ і вітер, високо чи низько
  •  стійкі (нечленовані) сполучення слів (власні назви, фразеологізми): Чорне море, витрішки продавати, ґав ловити
  •  складені форми слів: буду працювати, найбільш підготовлений

За кількістю слів словосполучення поділяють на прості і складні.

Прості словосполучення – це словосполучення, утворе ні з двох повнозначних слів. НАПРИКЛАД: холодна вода, росте коло хати, комп’ютерна діагностика
Складні словосполучення – це словосполучення, утворені з трьох або більше повнозначних слів. НАПРИКЛАД: теплий осінній вечір, багато відповідей на запит

За способами вираження головного слова словосполучення поділяють на іменні, дієслівні, прислівникові.

ssp3

Top